Дякуючи Захисникам і Захисницям, величний щедрий вечір відбувся у нашій Величній родині!
Усі зимові свята прокотилися від Андрія до Йорданської зорі!

Яка розкіш, яка радість сходила на серце, коли глядачі мали можливість згадати ті часи, коли дівчата ворожили на Андрія, як тихим подихом Божої благодаті увійшов у світ святий Миколай, натхнений Святим Духом і призначений бути світлом для дітей.

А Святий вечір! Тихий, урочистий, затишний. Усі, затамувавши подих, чекали, як діти мовою хореографії, співу і щирого слова творили диво – народження Спасителя! Надії! Спільності! Любові!

Чого тільки вартий НАЙВИЩИЙ НА КІРОВОГРАДЩИНІ ДІДУХ (3м33см) – поважний, золотистий наш оберіг, наша пам’ять, наш господар!!!

І тією ж мовою «скосили» царя Ірода та несли гостям свята Колядки!

Коли підкрався Щедрий вечір, - скільки глядачі побачили гамору, почули щедрівок з такими голосами, що аж зірки на небі здригалися!

Далі Василь із засівальниками, в яких повні жмені пшениці. Настає Маланка – і знову веселощі!

І тільки на Йордан усі стихають – святиться не проста вода.
І поки звучить щедрівка, сиплеться зерно, гуляє Маланка й святиться йорданська вода — доти житиме наш звичай, наша пам’ять і наше світле диво.

Бережімо своє, рідне, величне!!!