Семикласники провели годину спілкування до 90-ї річниці вшанування пам’яті мільйонів загиблих під час найбільшої трагедії XX ст. – Голодомору 1932 – 1933 років, геноциду українського народу. Юні ліцеїсти з болем у серці усвідомлюють, що в ті далекі трагічні роки мільйони людей і серед них, на жаль, велика кількість дітей, постраждали від репресій та неправомірних дій тогочасної влади. Це був жахливий злочин проти народу України та людяності. Учні провели паралелі між трагічними подіями, які переживає наша країна сьогодні, коли росія чинить сучасний геноцид українського народу вже у XXI ст. Як в ті страшні роки так і сьогодні, люди, які пережили окупацію, перше, за що дякують – це за хліб. Вони порівнюють його запах та смак з відчуттям життя. Ніякий шмат золота не переважить крихту хліба. Віддаймо шану нашим пращурам та зробімо все, аби ця трагедія ніколи не повторилася з нашими дітьми, онуками, правнуками. Усвідомлення того, що відбувалося в минулому, може допомогти нам впоратись з теперішнім, краще зрозуміти себе й навколишніх та будувати вільну й сильну країну, за яку ми зараз боремось.