Протягом віків український народ творив, виборював і втрачав свою державність. Його роками поневолювали, на чужину гнали, голодом морили. Важким, тернистим шляхом ішов він до незалежності і соборності. 

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.»

І лише в 1939 було урочисто відзначено на офіційному рівні 22 січня, як свято Соборності.

Учням 11–Г класу була проведена година – монолог в цей день для того, щоб поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави. Сформувати нові, ще більші, почуття належності до українського народу.