Спочатку прогімназія приймала дівчаток до підготовчого класу та трьох основних; в 1905/1906 навчальному році її перетворено в гімназію з сімома класа­ми. А в 1907/1908 н.р. відкрито 8-й пе­дагогічний клас, після якого випускни­цям присвоювалось звання "народної учительки".

Кілька років гімназія розташовувала­ся в пристосованих приміщеннях. Лише на початку 20 ст. вона вже мала власну будівлю з великими, світлими та теп­лими класами, яка збереглася до наших днів, і там знову жіноча - гімназія.

Віддавати своїх дочок до гімназії було престижно, незважаючи на те, що за навчання платили. Але основне фі­нансування закладу здійснювалося за рахунок державних та міських коштів. Пансіону та гуртожитку при гімназії не було.

Для дітей з далеких сіл та інших міст винаймали квартири в олександрій­ських міщан. У 1909 році на 62-х квар­тирах проживало 122 учениці. Там дів­чатка обов'язково були під наглядом, майже кожного дня їх відвідували класні дами, які слідкували за поведінкою, режимом, заняттями. До того ж, існували спеціально розроблені "Правила" для гімназисток, що регламентували майже кожен крок. У "Правилах" було набагато більше розділів, що починалися словами "забороняється", ніж "дозволяється".

Серед педагогів, що давали ґрунтовні знання дівчаткам, були і відомі олександрійці , серед яких мати Д.Чижевського - Марія Дмитрівна. Вона викладала ма­лювання, бо свого часу сама навчалася у Петербурзі в Академії мистецтв.

Зараз вже відомі й деякі імена гімназисток які навчалися в Олександрії: Марія Чиркіна - дочка директора однієї з шкіл, Олена (Гелена) Бачинська - теж дочка завідувача міського училища, сестра Д.Чижевського - Марія.

Внучка вчителя О.Бачинського Алла Цівчинська вже в еміграції писала в од­ній із своїх книжок від імені головної ге­роїні Вероніки Глушко: "Супроти Віленської (де починала навчання героїня) Олександрійська жі­ноча гімназія вирізняється простотою і демократичністю. Начальниця - пані Долинська ( дружина приміського діяча). Учителі були не гірші віленських. Вчительки іноземних мов, три старі панни - Ісаєві - колишні вихованки Інституту благородних дівиць.

Дівчатка - гімназистки - веселі, компанійські, особливо відзначається місцева поетеса Галя Довгальова (болгарського походження). Часто влаштовувалися "об'єднані бали місце­вих гімназій" (мужської, жіночої і приватної - мішаної)".

Учні цих закладів ставили також спек­таклі в місцевому театрі організовували вечори художньої самодіяльності, кош­ти за вхідні квитки віддавали бідним учням. Деякі з них цікавились і полі­тикою: відомо, що до просвітницького гуртка, який очолював майбутній вчений Д.Чижевський, входили і дівчатка-гімназистки.

В газеті "Известия Александрийского уездного земства" за 1910 рік було опубліковано звіт про роботу Олексан­дрійської жіночої гімназії. В ньому гово­риться про те, що того року в гімназії навчались 473 учениці. Серед них пра­вославного віросповідання - 286, іудей­ського - 180, католиків - 3, інших - 4.

З сімей спадкових дворян - 55 дів­чаток; особових дворян та чиновників - 34, духовного звання - 12, почесних громадян та купців - 24, міщан - 316, селян - 32.

Цікаві також данні про те, що 7-й клас закінчили дівчатка різного віку: від 17 до 20 років.

Знання отримували ґрунтовні. Для цього існували всі умови. Серед предметів були німецька та фран­цузька мови, латинь. Обов'язково для усіх - Закон Божий.

Випускниці 8-го педагогічного кла­су отримували право навчати дітей в початкових класах. У багатьох сільсь­ких школах Олександрійського повіту успішно працювали колишні учениці місцевої гімназії. Деякі з них про­довжували навчання у Жіночій Вищій школі у Києві, Санкт - Петербурзь­кому Сирітському інституті Імперато­ра Миколи І, які давали вищу педаго­гічну освіту.

У гімназії працювала прекрасна бібліотека для викладачів, у якій на 1 січня 1909 року нараховувалось 2576 книг 469 назв. Учнівська бібліотека складалася з 1865 книг 1119 назв.

Мала гімназія і свою лабораторію, обладнанні класи з необхідним обладнанням. Незважаючи на те, що Олександрія була провінціальним містечком, забезпечення гімназії було на високому рівні.

Плата за навчання в 1910 - 1911 н.р. була такою: в підготовчому класі - 50 рублів, 1-7 класи - 60 рублів, 8-й клас -100 рублів.

В 1917-1920 роках приміщення гім­назії використовувалось для розташу­вання штабів різних військових сил: червоноармійських, білогвардійських, григор’євських. За спогадами олександрійця Л.Владимирова в актовому залі гімназії виступали Ворошилов, Будьоний. Відбувались тут і концерти, в яких приймали участь Г.Юра, Ф.Барвінська, І.Набатов.

За радянських часів довгий час у приміщенні колишньої гімназії розта­шовувалось педагогічне училище, яке забезпечувало вчителями початкових класів не лише Кіровоградщину, а й інші області України.

З 1 вересня 1991 року жіночу гімназію було відновлено. 

Олександрійська гімназія-інтернат є правонаступницею відділення "жіноча гімназія-інтернат"

1 січня 2014 року Олександрійська гімназія - інтернат ввійшла в склад Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат - школа мистецтв).

З 1 січня 2019 року було змінено назву на Центральноукраїнський науковий ліцей-інтернат.